Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2014 року Справа № 925/871/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І.суддівБондар С.В. (доповідач), Грека Б.М.розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Публічного акціонерного товариства "Азот" від позивача: Барчунінов К.О. від відповідача: Гречко І.В.на рішенняГосподарського суду Черкаської області від 29.07.2014 рокута постановуКиївського апеляційного господарського суду від 16.09.2014 рокуу справі№ 925/871/14за позовомДержавного акціонерного товариства "Придніпровська залізниця"доПублічного акціонерного товариства "Азот"простягнення 23 565 грн. штрафу

ВСТАНОВИВ:

Державне акціонерне товариство "Придніпровська залізниця" (далі позивач) звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства "Азот" (далі відповідач) про стягнення 23 565 грн. штрафу, за невірне зазначення кількості місць вантажу у залізничній накладній № 428775 97 від 11.01.2014 року.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 29.07.2014 року позовні вимоги задоволені частково. З відповідача підлягає стягненню 4 713 грн. - штрафу. В іншій частині позовних вимог відмовлено, оскільки судом у відповідності до ст. 83 ГПК України зменшено розмір штрафу до 4 713 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2014 року апеляційні скарги позивача та відповідача залишені без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати прийняті у справі рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення.

В своїй касаційній скарзі відповідач зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами невірно застосоване діюче законодавство та дана невірна оцінка матеріалам зібраним у справі.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

11.01.2014 року на станцію "Мелітополь" Придніпровської залізниці зі станції "Черкаси" Одеської залізниці по залізничній накладній №42877597 від 11.01.2014 року у вагоні №60416880 відправлено вантаж "Добрива аміачно-нітратні", відправник - відповідач (а.с. 11). В накладній зазначено кількість місць - 64, маса вантажу - 64 000 кг. Провізна плата складає, у даному випадку 4 713 грн.

15.01.2014 року на станції "Мелітополь" Придніпровської залізниці на підставі листа вантажоодержувача № 4 від 15.01.2014 року (а.с.14) було проведено комісійний огляд та перевірку кількості місць вантажу у вагоні № 60416880, під час якого було встановлено, що кількість місць вантажу вказана відправником в залізничній накладній № 42877597 від 11.01.2014 року у графі "Найменування вантажу" не відповідає фактичній кількості місць при повному розвантаженні вагону. За результатами комісійного огляду було складено Комерційний акт АА № 016814/1 від 15.01.2014 року, яким зафіксовано недостачу 1 місця масою 1 000 кг. (а.с.12).

Згідно до статті 6 глави 1 Статуту залізниць України (далі - Статут) накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Частина 1 ст. 23 Статуту передбачає, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Згідно до частини 1 статті 24 Статуту вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Відповідно пункту 5.5 розділу 5 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року за №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 року №863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі, згідно з статтю 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складається комерційний акт.

Згідно з ч. 1.ст.118 Статуту за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат,стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Відповідно до ст. 122 Статуту за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Зібрані у справі матеріали свідчать про те, що при здійсненні залізничного перевезення, яке оформлено залізничною накладною № 42877597 відповідачем було невірно зазначено кількість місць вантажу і відповідно до норм Статуту він несе відповідальність яка встановлена ст. 118 Статуту.

В матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про можливість застосування ст. 110 Статуту (відповідальність залізниці за збереження вантажу).

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що касаційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а рішення прийняті у справі повинні бути залишені без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Азот" відмовити.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 29.07.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2014 року прийняті у справі № 925/871/ 14 залишити без змін.

Головуючий В.І.Дерепа

Судді С.В.Бондар

Б.М.Грек